|
Район об’єднує 54 населених пунктів, у тому числі 3 селища міського типу та 51 село. Кількість дворів – 29 тис., населення району складає 75,72 тис.чол. Об’єкти природно-заповідного фонду створюють прекрасні ландшафтні картини, включаючи заказники загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Серед них варто відзначити Алею вікових лип, створену у 80-х роках 18 століття солдатами Суворова (село Якушинці), „Стрижавські орхідеї”, де зростає рідкісний в області вид орхідей – пальчатокорінник м’ясо-червоний (селище Стрижавка), Одинокого дуба, вік якого майже 300 років (село Якушинці), джерело ”Бездонне”, яке має лікувальні властивості (село Некрасово), „Малу Софіївку” – ландшафт з різноманітними декоративними та лікарськими рослинами (село Лука-Мелешківська).Досить цікава є історична спадщина та культурна скарбничка району. Зокрема, у центрі селища Вороновиця – пам’ятка архітектури 18 століття – палац Грохольських-Можайських, який у 1760 році почали будувати польські магнати Грохольські. Нині під дахом цієї споруди працюють два музеї: Вороновицький музей історії авіації та космонавтики ім.Можайського та музей кобзаря Володимира Перепелюка. Утворення району датується 1923 роком. У 1962 році Вінницький район ліквідовано; села, що входили до нього, ввійшли до складу Калинівського, Немирівського та Липовецького районів. У 1965 році район відновлено і по 2003 рік змін меж не було, а у 2003 році згідно рішення Верховної Ради України до складу району ввійшла Пултівецька сільська рада Жмеринського району, до якої входять три села: Пултівці, Красне, Лисянка. Багато випало на долю наших предків, їх мудрість накопичувалась поколіннями, а патріотизм та любов до рідної землі відшліфовано поневіряннями та випробуваннями, які посилала їм доля. Це Голодомор 1932-33 років, Велика Вітчизняна війна. Наприкінці 1941 року у Коло-Михайлівському сосновому лісі розпочалось будівництво надсекретного об’єкта, який згодом отримав назву „Ставка Гітлера „Вервольф”. Чотирнадцять тисяч військовополонених будували бункер, а після завершення робіт їх було розстріляно. Весну визволення на змучену землю принесли війська 38-ї армії під командуванням К.С. Москаленка. На фронтах Великої Вітчизняної війни понад 8 тисяч жителів, проявляючи справжній героїзм захищали Вітчизну, з них 5664 не повернулись у рідні домівки, а при звільненні сіл району загинуло 6385 солдат і офіцерів. 7 мешканців району було удостоєно високого звання – Герой Радянського Союзу. Незважаючи на численні втрати, жителі району поступово повертали селу трудову славу в післявоєнний час. Відроджували колгоспи, відбудовували заводи, млини, теслярські майстерні, кузні, відновлювали роботу лікарень, шкіл, клубів. Саме завдяки працьовитим та самовідданим працівникам Вінницький район займав перші місця на рівні області, більшість з них удостоєні державних нагород та право носити звання Герой Соціалістичної праці (20), Повний кавалер орденів Трудової Слави (2). Течія часу стрімка. Чимало вже збігло води. І естафету прийняло нове покоління, яке продовжує впевнено та наполегливо виконувати свою місію, найдостойніших з них удостоєно звання 'Заслужений працівник', нагороджено почесними відзнаками Президента, Міністерств, Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Орденом за заслуги тощо. Крім того, вихідці з нашого району сьогодні прославляють його своєю працею, діями та вчинками, талантом далеко за межами області. Сьогодні Вінницький район – це досить потужна складова області, яка займає провідне місце в рейтингу економічних показників. Сільськогосподарські підприємства спеціалізуються у рослинництві на вирощуванні зернових та цукрового буряка, а у тваринництві на виробництві м’яса та молока. У районі працює 13 промислових підприємств, які об’єднані у дві галузі: в переробній працюють 11, в добувній – 2. Закріпилась позитивна тенденція в розвитку малого підприємництва. В районі зареєстровано 764 суб’єкти підприємницької діяльності, 75 фермерських господарств та майже 4125 фізичних осіб-підприємців. На території району відкрито 33 приміські автобусні маршрути загального користування, на яких працює понад 100 одиниць автотранспортних засобів. У районі функціонує 40 загальноосвітніх шкіл, в тому числі – школа-ліцей, школа-гімназія, навчанням в яких охоплено 7292 учні та 18 дошкільних закладів і НВК „Школа І ст.-сад”. На території району розташований Вінницький державний аграрний університет. Базову освіту надає молоді Вороновицьке професійно-технічне училище №14. Медичне обслуговування населення району здійснює Вінницька районна клінічна лікарня, Вороновицька районна та Стрижавська міські лікарні, Луко-Мелешківська, Мізяківсько-Хутірська, Писарівська, Гавришівська, Михайлівська дільничні лікарні, 5 лікарських амбулаторій та 37 фельдшерсько-акушерських пунктів. Мережа закладів культури нараховує 40 клубних установ, 43 бібліотеки, 4 музичні школи, 4 музеї. Культурне життя забезпечує понад 200 колективів художньої самодіяльності: вокально-хорові, хореографічні, театральні тощо. Підсумовуючи сказане, з впевненістю можна стверджувати, що Вінницький район – це багатий та розвинутий район, і основним його багатством є люди, які роблять його саме таким. (джерело: http://www.vinrajrad... |
18 квітня 2011
|
| Закрити |
